https://www.youtube.com/watch?v=aQYJi21mGtE
06.04 - 10.04
Класицизм: музика
https://www.youtube.com/watch?v=k43q6sUgXlQ
Й.Гайдн. Соната https://www.youtube.com/watch?v=EBp6okeSk8A
В.Моцарт. Соната 11. Турецький марш https://www.youtube.com/watch?v=SQh1zztmpEk
Л.Бетховен. Симфонія №5 https://www.youtube.com/watch?v=7cc6MIXV7dU
Л.Бетховен.Симфонія №9. Гімн Євросоюзу https://www.youtube.com/watch?v=A0sjjdRfeMg
13.04 - 17.04
Музика класицизму в Україні
В історії української культури другу половину XVIII ст. називають «золотим віком української музики». Класичних вершин досягає хорова творчість блискучого тріо українських композиторів Максима Березовського, Артемія Веделя і Дмитра Бортнянського. Водночас було зроблено важливий прорив у галузі світських музичних жанрів — симфонії, концерту, сонати, опери тощо. Цей кульмінаційний момент готувався упродовж попередніх століть шляхом розвитку українського фольклору в усьому різнобарв’ї його жанрів, церковної хорової культури, музичного виконавства та освіти.
Основоположником жанру духовного хорового концерту був Максим Березовський (1745-1777) — композитор і співак, митець яскравої творчої індивідуальності.
https://www.youtube.com/watch?v=P0Yd15GuPJM&feature=youtu.be
Артемій Ведель (1767-1808) — композитор, співак, хоровий диригент і педагог — писав виключно сакральні хорові твори. Він не мав тісних зв’язків із західноєвропейською музикою і розвивав традиції української хорової культури, народної творчості.
А. Ведель "Херувимська" https://www.youtube.com/watch?v=agcqWrae_m0
Дмитро Бортнянський (1751-1825) — класик хорової музики XVIII ст., у творчості якого поєдналися найновіші на той час досягнення світової композиторської техніки, зокрема італійської школи, з вітчизняними музичними традиціями. В історію музичної культури він увійшов як реформатор церковного співу. За багатогранність таланту і класичну довершеність музики різних жанрів Д. Бортнянського називають «українським Моцартом».
Д.Бортнянський. Концерт для чембало з оркестром https://www.youtube.com/watch?v=uvE6qVloO-I
Чембало — назва (від італ. cembalo, claviecembalo) музичного інструмента клавесина, попередника сучасного фортепіано.
В Україні в міському побуті виник і набув поширення світський вокальний жанр — кант. Канти виконували вокальні ансамблі найчастіше на три голоси без інструментального супроводу. За змістом поетичного тексту і характером музики канти розподіляли на ліричні, урочисті, гумористичні, сатиричні.
Одне з провідних місць у царині створення кантів належить Григорію Сковороді (1722-1794) — видатному українському філософу, просвітителю, поету, митцю, педагогу. Він був різнобічним музикантом, грав на багатьох тогочасних інструментах, укладав своєрідні нісні-роздуми про навколишнє життя людей, сатиричні твори, що викривали соціальну несправедливість тогочасного суспільства.
Одним з перших в Україні Г. Сковорода створив сольну пісню філософсько-сатиричного змісту з інструментальним супроводом. Прикладом останньої є пісня «Всякому городу нрав і права», яка увійшла до збірки «Сад божественних пісень». Її використовували у своїй творчості І. Котляревський (опера «Наталка-Полтавка»), М. Лисенко (однойменна опера)
Г. Сковорода "Всякому городу нрав і права" https://www.youtube.com/watch?v=CBB5bTF4-Yc
21.04 - 24.04
Романтизм в образотворчому мистецтві
Романтизмом прийнято називати напрям у мистецтві, який виник у країнах Західної Європи наприкінці XVIII - поч. XIX ст.
Назва виникла від французького слова "romantisme", яким позначалося щось таємне, дивне, нереальне.
Романтизм - напрям, котрий характеризується зображенням ідеальних героїв і почуттів. Для нього характерними є відчуття хиткості світу, розчарування в революції. Відображає конфлікт між ідеалом і реальністю.
27.04 - 30.04
Музика романтиків
Романтичний ідеал передбачає культ пристрастей, устремління до піднесеного, до свободи, а романтичний герой — це особистість із сильним характером. Тому не дивно, що з-поміж видів мистецтва, якими захоплювалися романтики, музиці належала пріоритетна роль.
Композитори-романтики виявляли інтерес до народної творчості, національно-самобутньої культури. Романтизм дав потужний імпульс формуванню національних композиторських шкіл.
Фортепіанна творчість видатного польского романтика Фредеріка Шопена охоплює багато жанрів: концерти, сонати, балади, фантазії, ноктюрни, прелюдії, експромти, вальси, скерцо тощо. Незважаючи на відсутність програмних назв у цих творах, вони з надзвичайною емоційною проникливістю розкривають складний душевний світ особистості, втілюють широку палітру емоцій і почуттів. Шопена називають «душею фортепіано», тому що його поетична одухотворена музика передає найтонші порухи душі, розкриває нові нюанси виразовості для піаністів.
Ф.Шопен. Ноктюрн https://www.youtube.com/watch?v=4W-JDq4cio8
У добу романтизму на арену музичної культури виходить новий тип митця — блискучий виконавець. Такими титанами музичного виконавства були Нікколо Паганіні в мистецтві скрипкової гри, а в царині фортепіанного виконавства — угорський композитор і піаніст Ференц Ліст.
Паганіні став першим, хто давав концерти без нот, граючи всі твори напам’ять. Вершиною його творчості вважають 24 каприси для скрипки соло. Ференц Ліст створив цикл фортепіанних етюдів за темами Ніколо Паганіні, які співзвучні оригіналу за віртуозною стихією та експресією.
Н.Паганіні. Каприс№24 https://www.youtube.com/watch?v=nYbzMupFrnA
Ф.Ліст. Етюд за капрісом №24 Н.Паганіні https://www.youtube.com/watch?v=aM-e9a98Ie4
Прикладом творчої переробки фольклорних джерел є «Українська симфонія» Михайла Калачевського — один з перших зразків цього жанру в українській музиці. Тематичною основою цього програмного твору стали мелодії українських народних пісень, які розвиваються у межах класичної форми симфонічного циклу. Композитор зберігає їхні жанрові особливості, збагачуючи оркестровими тембрами.
М.Калачевський. Українська симфонія https://www.youtube.com/watch?v=3R01ynHNfuw
04.05 - 08.05
Підручник, ст. 146 - 163
Повтори матеріал попередніх двох уроків. Виконай тести join.naurok.ua, код 137424 до 15.05
12.05 - 15.05
Реалістичний стиль в образотворчому мистецтві
Підручник, ст. 164 - 165
І. Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султанові https://www.youtube.com/watch?v=qM1-7i6WttY
18.05 - 22.05
Якщо романтики намагалися передати ставлення до внутрішнього світу людини віднесено-емоційний манері, так би мовити, «голосом серця», то в реалістичному мистецтві митців цікавить сувора правда життя.18.05 - 22.05
Реалістичний стиль у музичному мистецтві
Реалістичне відображення здійснюють через посилення інтонаційної виразності, драматизму ситуацій. Почуття простої людини зіставляють з жорсткими обставинами її оточення, отже, музика набуває загостреної соціальної спрямованості. Про реалізм в музиці, як стиль і творчий метод, правомірно говорити тоді, коли композитор конкретизує музичні образи за допомогою слова, сценічної дії, тобто використовує синтетичні жанри, зокрема оперу.
Комнозитори-реалісти внесли в музику нове коло образів, пов’язаних як з повсякденним життям людини, так і з великими історичними подіями за участі народних мас. Реалізм — це доба введення народної пісні в музику.
У західноєвропейській культурі найяскравішим виразником музичного реалізму вважають видатного італійського композитора Джузеппе Верді (1813-1901). Він автор 26 опер, кращі з яких належать до вершин оперного мистецтва. Творчість митця є прикладом високого гуманізму, спрямованого проти соціальної несправедливості, глибокого осягнення внутрішнього світу героїв.
На прикладі опери «Ріголетто» (за п’єсою В. Гюго «Король бавиться»), яку Дж. Верді вважав найкращим своїм творінням, можна простежити неповторний стиль великого маестро.
За глибиною реалізму і драматизму вирізняються опери «Борис Годунов», «Хованщина» і «Сорочинський ярмарок» Модеста Мусоргського.
Реалістичні картини народного життя змальовані у сценічних творах українських композиторів.
Перлиною української класики стала музична картина «Вечорниці» Петра Ніщинського (1832-1896), яка є дивертисментом до вистави «Назар Стодоля» Тараса Шевченка. Майже вся музика побудована на матеріалі народних пісень і танців.
П.Ніщинський "Вечорниці" https://youtu.be/UcfkU2u_j70
Реалістичні тенденції, пов’язані з народними обрядами, проникають і в історико-романтичні опери українських композиторів. Тема опери «Роксолана» Дениса Січинського (1865-1909) навіяна народними переказами про сміливу українську дівчину Настю Лісовську, що потрапила в турецько-татарську неволю і полонила своєю вродою і розумом султана.
За матеріалами двох уроків (Підручник ст.164 - 181) виконай тест "Реалізм" на join.naurok.ua, код 2959076 до 28.05
25.05 - 29.05
